Олександр Довженко народився 10 вересня 1894 року. Йому випало жити в надзвичайно важкий час. На очах у нього відбувалися грандіозні події, мільйони людей загинули під час громадянської війни та війни з німецькими фашистами. І серце Довженкове не могло не відгукнутися на страждання рідного народу. Він сам був на фронті, на власні очі бачив горе, сльози, кров і своїм обов’язком вважав оспівати безсмертний подвиг українців, показати всьому світу безмір їхніх страждань і велич героїчних звершень. Довженко говорив: «Особисте моє життя має сенс остільки, оскільки воно спрямоване на служіння народові» («Щоденник»).

Олександр Довженко зняв і поставив 14 фільмів, написав майже 20 кіносценаріїв і кіноповістей, створив більше 20 новел та оповідань. Він  зробив величезний внесок в українське відродження 20-х років.

Довженко створив не тільки українське кіномистецтво, а й мистецтво кіно Радянського Союзу, вплинув на розвиток світового кіно. Його кінопоеми «Звенигора» (1928 р.) та «Арсенал» (1929 p.), кіноповість «Земля» (1930 р.) – були визнані світовою кінокритикою шедеврами світового кінематографа.

Низку кіноповістей Олександра Довженка було екранізовано після його смерті: «Зачарована Десна» (1956, 1957), «Повість полум’яних літ» (1944, 1961), «Поема про море» (1956, 1958). У списку нереалізованих сценаріїв: «Цар», «Батьківщина», «Загублений Чаплін», «Згода» (1926 – 1929 роки); «Загублений і віднайдений рай» (1934 р.); «Тарас Бульба» (п’ять версій) (1941 р.); «Україна в огні» (1943 р.); «Відкриття Антарктиди» (1951 р.); «У глибинах космосу» (1954 р.). 

Його іменем названо головну кіностудію України, його твори вивчають у школі. А день його народження – 10 вересня – святкується в Україні як День кіно. У цей же день з 1994 року за указом Президента України вручається державна премія в галузі кінематографа імені О. Довженка.

Віртуальна біографічний нарис, присвячений Олександру Довженко доступний за посиланням: https://youtu.be/Ch6vgHIE7To