23 січня 2024 року виповнюється 180 років від дня народження Комарова Михайла Федоровича – українського бібліографа, етнографа, лексикографа, літературознавця, перекладача, критика, фольклориста, громадського діяча.
Народився Михайло Федорович в слободі Дмитрівці Павлоградського повіту (нині - село Дмитрівка Петропавлівського району Дніпропетровської області) в родині заможного переселенця з Росії, який досить швидко українізувався; діти й онуки виховувалися в дусі українства.
Освіту здобував у Катеринославській класичній гімназії (1858-1862) та на юридичному факультеті Харківського університету (1863-1867). У студентські роки брав участь у громадській роботі, працював народним учителем у с. Гаврилівка Ізюмського повіту на Харківщині, збирав фольклорні матеріали, провадив етнографічні дослідження.
Працював присяжним довіреним у Києві, потім нотаріусом в Умані та Одесі.
В київський період життя Михайло Комаров розпочинає безперервну діяльність як літератор, критик, бібліограф і видавець.
У 1881 році була опублікована його перша невелика праця про Тараса Шевченка «Кое что о Шевченке, яка стала початком його шевченкіани. Адже Комаров був першим бібліографом творів Т. Г. Шевченка та праць про нього.
У 1883 році він видав «Покажчик нової української літератури (1798-1883)».
Влітку 1887 року Комаров переїхав до Одеси, влаштувався там на посаді нотаріуса, і прожив у цьому місті до кінця своїх днів.
В одеський період життя Михайло Комаров продовжує складати бібліографію творів Т. Г. Шевченка та літературу про нього. У 1903 році він опублікував книгу «Т. Шевченко в литературе и искусстве. Библиографический указатель материалов для изучения жизни и произведений Т. Шевченка». Наступного року в Києві були опубліковані його «Библиографический указатель музыкальной и литературной деятельности Н. В. Лысенка (1868-1903)» та «Бібліографічний покажчик видань Котляревського, творів та писань про його».
В Одесі Михайло Комаров продовжив роботу над російсько-українським словником. Результати цієї роботи під назвою «Словар російсько-української мови» були видані у Львові заходами Товариства ім. Т. Г. Шевченка. Протягом 1893-1898 років вийшло 4 томи «Словника».
З початку 90-х років Михайло Федорович починає друкувати власні твори історичного змісту та просвітницького характеру. Це були статті або брошури: «Антін Головатий, запорозький депутат і кобзар», «Запорожець Костянтин Вира», «Оповідання про Антона Головатого та про початок Чорноморського козацького війська», «Оповідання про Богдана Хмельницького».
До 100-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка у 1912 році. Михайло Комаров опублікував зі своїми примітками великий збірник поетичних творів різних авторів, присвячених Т. Шевченкові - «Вінок Т. Шевченкові із віршів українських, галицьких, російських, білоруських і польських поетів».
Помер Михайло Федорович Комаров 19 серпня 1913 року в Одесі. Був похований на Першому Християнському цвинтарі. У 1937 році комуністичною владою цвинтар було зруйновано. Нині достеменно відомо лише про деякі перепоховання зі Старого цвинтаря, а дані про перепоховання Комарова відсутні.
