18 квітня виповнюється 170 років від дня народження видатного українського фольклориста, етнографа, літературознавця, доктора філологічних наук, члена низки слов'янських наукових товариств, музеєзнавця Миколи Федоровича Сумцова.

Народився Микола Сумцов у Петербурзі, проте з малих років жив у Харкові і практично все своє життя присвятив Слобідській Україні, зокрема Харкову.

Вчений був першим викладачем Харківського університету, який почав читати лекції українською мовою. Завідував музеєм витончених мистецтв і старожитностей імператорського Харківського університету, очолював етнографічний музей Харківського історико-філологічного товариства, був засновником і директором музею Слобідської України імені Г.С. Сковороди. Досліджував давню українську літературу. Автор наукових розвідок про Г. Сковороду, Г. Квітку-Основ’яненка, І. Котляревського, Т. Шевченка, П. Куліша, Б. Грінченка, О. Потебню, І. Франка та ін.

Та все ж головною галуззю досліджень М. Сумцова була етнографія, особливо фольклор. Наукова спадщина вченого становить золотий фонд української гуманітарної науки. Своїми працями він сприяв становленню українознавства, як науки, утверджував право українського народу на окремішність існування.

Сумцов понад усе любив Україну, адже вона, за його ж словами, залишалася для нього «притулком до правди».

До 170-річчя від Дня народження Миколи Сумцова науковою бібліотекою ХНУВС підготовлено віртуальну виставку «Микола Сумцов: незнаний визначний харків’янин», яку озвучено з використанням ШІ.